Наш черговий Вартовий Світла на позивний Старий служить у війську з 2021 року, втім професійний бойовий досвід набув вже від початку повномасштабної війни. До початку служби у Збройних Силах України чоловік працював електромонтером на Запорізькій атомній електростанції. Нині виконує бойові задачі у складі 36 окремої бригади морської піхоти. 

24 лютого 2022 року Старий обороняв аеродром Бердянська, а за понад два роки широкомасштабного вторгнення росії воював практично на всіх напрямках.
«Війну я почав із закінчення наряду, а 28 лютого ми вирушили у сторону Василівки Запорізької області, зупинити колону, яка рухалась в нашу сторону. Це був танк і три машини піхоти», – розповідає Старий. 

Піхотинець  завжди йде у бій першим. Його задача штурмувати та обороняти посадки. Життя може обірватися  у будь-який момент. Чоловік згадує, коли під час бойового завдання прощався з життям.

 
«Під час першого обстрілу я встиг тільки розвернутися спиною. Перший приліт був метрів 5-7 від мене. Уламки посікли руку та ногу. Коли я вже забігав в посадку, підірвався на міні – лежав і дивився у небо, будь-якої миті  може  підлетіти дрон і скинути вибухівку. Так пройшло півтори години, думав що все вже, тут і залишусь», – ділиться пережитими моментами Старий. 

За професіоналізм, відданість військовій службі та героїчне виконання бойових завдань Старий нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» та орденом «За мужність» III ступеня.  Під час жорстоких боїв на фронті, військовий отримав два поранення – перелом кістки стегна у Водяному на Донеччині та ампутацію кінцівки. Окупанти також отруїли чоловіка в Авдіївці. 

«Це тактика росіян. Підлітають два дрони, один скидає отруйні гази, а другий – вибухівку, у той час коли військові вибігають із бліндажу через отруйний газ», – говорить військовий. 

Попри важкі поранення, Старий залишився служити в роті. До реабілітації Вартового долучився Енергоатом. 
«Коли я отримав останнє поранення, Енергоатом виділив матеріальну допомогу, потім профінансував ремонт автівки. В метрі перед машиною прилетіло, коли перебували на позиціях на харківському напрямку, дякувати богу, всі живі, але фар, бампера, радіатора  у машини немає», – розповідає боєць. 

Рідне місто нашого Вартового – Енергодар. Захисник бажає терпіння та надії мешканцям міста, які досі залишаються в окупації і чекають на визволення від рашистів. Старий мріє звільнити свій рідний край від загарбників і вірить що це відбудеться найближчим часом. 
Енергодар однозначно повернеться під контроль України Ми відвоюємо усі наші землі! Потрібно триматися і вірити у краще майбутнє.