Значна частина ґрунтів України, особливо в регіонах Полісся, характеризується підвищеною кислотністю, що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Одним із доступних та ефективних способів покращення їхніх властивостей є застосування вапняних меліорантів. Саме таким продуктом є вапняний шлам Рівненської АЕС, який сьогодні доступний для придбання підприємствам.

На початку минулого року вапняний шлам Рівненської АЕС як «Меліорант СОДВ» був внесений до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, що дозволяє використовувати його для меліорації кислих ґрунтів. Безпечність та ефективність його використання підтверджено сертифікованими установами МОЗ України, акредитованими випробувальними лабораторіями та польовими випробуваннями, проведеними Інститутом охорони ґрунтів України.

Щороку в процесі освітлення річкової води на Рівненській АЕС утворюється близько 25 тисяч тонн вапняного шламу. Він є продуктом очищення та пом’якшення води річки Стир, яка використовується в технологічних процесах електростанції.

Для забезпечення ефективного поводження з цим матеріалом на підприємстві впроваджено сучасну технологію його осушування. У 2021 році на РАЕС введено в експлуатацію лінію зневоднення шламу на спорудах очищення добавленої води (СОДВ). Основу комплексу становлять камерно-мембранні фільтрпреси, які дозволяють швидко отримувати готовий до використання продукт.

«Завдяки лінії зневоднення шламу цей процес став швидким та ефективним. Продувальні води освітлювачів надходять до баків-відстійників, де шлам ущільнюється, після чого передається на фільтрпрес. Відстояна вода повертається в технологічний цикл, а осушений шлам із вологістю близько 24% стає готовою сировиною для використання в сільському господарстві або будівництві», – пояснює технологію заступник головного інженера із загальностанційних об’єктів РАЕС Федір Кислицин.

Використання меліоранту як вапнувального матеріалу дозволяє аграріям покращувати агрохімічні показники кислих ґрунтів, підвищувати ефективність використання поживних речовин рослинами та створювати передумови для збільшення врожайності. Меліорант сприяє підвищенню pH ґрунту завдяки природним кальцієвмісним сполукам, а також містить мінеральні макро- та мікроелементи, зокрема кальцій і магній, необхідні для живлення рослин.

 
«Під впливом вапнування збільшується біологічна активність, підвищується процес накопичення нітратів в ґрунті більше ніж у два рази, що поліпшує азотний режим ґрунту та підвищує врожайність культур на цих ґрунтах. Вапнування кислих ґрунтів також покращує агрохімічні властивості: помітно знижується його кислотність, підвищується кількість поглинутого кальцію, збільшується вміст рухомих форм калію і фосфору в ґрунті, що створює такі умови, які посилюють вплив органічних і мінеральних добрив на врожай культур. Це особливо актуально для господарств Полісся та інших регіонів України, де проблема кислотності ґрунтів залишається поширеною. Водночас води річки Стир є джерелом безлічі органічних та споживних речовин, які під час освітлення води концентруються в шламі і повертаються рослинам в ролі добрива», – зауважує заступник начальника хімічного цеху по спорудах очищення добавленої води РАЕС Андрій Марчук.

Важливою перевагою є й економічна складова. За вартості лише 17 гривень за тонну вчорашній вапняний шлам Рівненської АЕС сьогодні як меліорант є одним із найдоступніших матеріалів для проведення заходів із розкислення ґрунтів. Це дозволяє суттєво зменшити витрати агровиробників на меліорацію земель.

«Ми вже не вперше купуємо вапняний шлам Рівненської АЕС, адже він чудово себе зарекомендував. Для кислих ґрунтів зазвичай вносять близько 4 тонн цього меліоранту на гектар. За такої норми його вартість становить лише 68 гривень на гектар, що робить його одним із найдоступніших засобів для розкислення ґрунтів. Наразі ми використовуємо його на полях фермерських господарств Рівненщини, де вирощують різноманітні сільськогосподарські культури. Вирощену продукцію реалізують як на внутрішньому ринку України, так і за кордоном», – коментує представник фермерських господарств «Поляна» та «П’ятигірське» Олександр Карпінчук.

Перспективним є й застосування шламу як компонента для виготовлення різних будівельних матеріалів. У будівельній галузі вапняний шлам може використовуватися як мінеральний компонент у складі будівельних сумішей, а також для стабілізації та зміцнення ґрунтів у дорожньому будівництві. Це дозволяє зменшувати використання традиційних матеріалів та оптимізувати витрати на підготовчі роботи.

Окремої уваги заслуговує екологічний аспект. Реалізація та повторне використання вапняного шламу є прикладом принципів циркулярної економіки, коли матеріал, що утворюється в процесі виробничої діяльності, стає корисним ресурсом для інших галузей. Таким чином Рівненська АЕС не лише забезпечує екологічно відповідальне поводження з виробничими матеріалами, а й сприяє відновленню родючості українських земель та розвитку вітчизняного виробництва.

Перспективи використання вапняного шламу Рівненської АЕС підтримують і у Вараській громаді. Тут розглядають можливість залучення інвесторів для запуску виробництв на основі цього ресурсу. Зокрема, йдеться про виготовлення будівельних сумішей, матеріалів для дорожнього будівництва, добрив та іншої продукції. Для цього виконавчий комітет Вараської міської ради ініціював інвестиційний проєкт «Екологічна сировина шламу водопідготовки Рівненської АЕС як основа нових виробництв». Найближчим часом його планують розмістити на Інвестпорталі України. Проєкт уже презентували потенційним інвесторам під час Міжнародної економічної конференції Польща – Україна «Реалізація спільних інвестиційних проєктів за кошти фондів Європейського Союзу», що проходила 10-11 червня у м. Пулави (Польща).

«Для Вараської громади раціональне використання вапняного шламу Рівненської АЕС – це стратегічний крок до розвитку циркулярної економіки та підвищення інвестиційної привабливості громади. Ми пропонуємо бізнесу не лише сировину, а й можливості для створення нових екологічно відповідальних виробництв. Залучення інвесторів до реалізації цього проєкту сприятиме створенню робочих місць, збільшенню надходжень до місцевого бюджету та зміцненню економічної спроможності громади. Вараш відкритий до співпраці з бізнесом, який готовий впроваджувати інновації, розвивати переробні потужності та працювати на довгострокову перспективу», – наголошує міський голова Вараша Олександр Мензул.

Шлам від освітлення води наразі реалізується лише для юридичних осіб із території відкритого складу Рівненського відділення філії «ВП «Складське господарство» (м. Вараш, промислова зона). За словами директора відділення Юрія Остапчука, меліорант реалізується на умовах самовивозу. З кінця минулого року споживачам реалізовано понад 12 тисяч тонн вапняного шламу. Продукт відпускається у зневодненому стані та готовий до подальшого використання. За детальною інформацією щодо придбання, умов відвантаження та оформлення необхідних документів можна звернутися за телефонами: (03636) 61283, 097 248 68 65.

Рівненська АЕС продовжує впроваджувати сучасні підходи до раціонального використання ресурсів, перетворюючи виробничі матеріали на корисний продукт для покращення якості ґрунту та вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Цікавий факт: Щорічний обсяг вапняного шламу, що утворюється на РАЕС, потенційно дозволяє проводити меліорацію більше 5 тисяч гектарів кислих ґрунтів України, що робить цей ресурс вагомим елементом відновлення родючості земель на національному рівні.