Авторство цих картин належить працівниці ПАЕС Галині Дідурик – хімікині за професією. Після важкого робочого дня, вишивання для неї – відрада. Творчому захопленню понад 20 років. Каже, ніколи не ставила за мету демонструвати свої витвори на широкий загал. Свого часу майстриня-вишивальниця надихнулася українськими мотивами для своїх робіт. Відтоді виникла ініціатива створення патріотичної композиції. «Я знайшла в інтернеті заготовку для вишивки бісером. Спочатку це був Гімн України. Мені дуже сподобалась ця картина, я замовила її й вишила. Потім вдома з чоловіком порадилися – чому б не створити цілу композицію, яка б складалася ще й з Герба й карти України», – розповідає хімікиня відділу охорони навколишнього середовища філії «ВП ПАЕС» Галина Дідурик.

Втілювати спільний задум взявся чоловік майстрині – Володимир, інженер з експлуатації хімічного цеху філії «ВП ПАЕС»: «Ми хотіли підняти патріотичний дух персоналу, щоб люди були впевнені в завтрашньому дні, непохитно вірили в нашу Перемогу».

Патріотична композиція поки що не завершена. Задля відчуття цілісності додадуть ще декілька штрихів. Проте вже вимальовується чітка картина – персонал хімічного цеху, без перебільшення, свідомі українці. За словами начальника підрозділу Ігоря Литвиненка зараз на передовій воює один з працівників цеху, який добровільно став до лав ЗСУ. Ще декілька служать у Національній гвардії України. Крім того, колектив одним з перших підключився до волонтерської допомоги військовим та мешканцям деокупованих територій. «У людей не було ні харчів, ні мила, ні засобів для прання. Ми почали збирати все необхідне. Транспортуванням, зокрема, займався наш працівник, який волонтерив. Він відвозив усе в Херсонську область, коли вже деокупували територію», – зазначає начальник хімічного цеху філії «ВП ПАЕС» Ігор Литвиненко.

Приклад колективу хімічного цеху ПАЕС вкотре доводить, що велика війна підсилила в українців відчуття патріотизму і синхронізувала їх національну приналежність.