Колись вона зробила свій перший старт на дистанції 5 кілометрів, а він навіть не хотів чути про біг. Сьогодні родина Яссірських разом бере участь у триатлонах, тренується всією сім'єю, виховує майбутніх спортсменів і вже готується до свого першого спільного марафону. Історія цієї родини – як один старт може змінити життя.
«Я бігати не буду», – саме так колись відповідав Костянтин, коли дружина захопилася бігом.Тоді ще ніхто не здогадувався, що за кілька років їхня родина проводитиме вечори в басейні, вихідні – на стартах, а за сімейним столом дедалі частіше говоритимуть про плавання, велосипеди й нові дистанції.
Для Єлизавети все почалося у 2021 році з першого Марафону Незламності від Енергоатома. Спочатку була дистанція 5 кілометрів, потім — підготовка до «десятки». Але найбільше захопила навіть не медаль, а атмосфера.
«Там було відчуття, що ти став частиною великої спортивної родини», – згадує вона.
Костянтин долучився майже випадково. Колега шукав напарника для триатлону в Нетішині. Плавати він умів із дитинства, велосипед уже мав, тож залишалося лише пробігти свої перші 5 кілометрів. Після того старту дороги назад уже не було. Наступного сезону тренувалася вже вся сім'я.Єлизавета вчилася плавати практично з нуля, Костянтин удосконалював техніку. Син Едвард захопився водним поло, донька Ріва – плаванням. Сьогодні двічі на тиждень вони всі разом приходять до басейну, і це вже давно більше, ніж тренування, – це їхній сімейний час.
Попри десятки стартів, найемоційнішими вони й досі називають перші. Перший триатлон. Перше плавання на змаганнях. Перший успішний фініш. Але найсильніше серце б'ється, коли стартують діти. Єлизавета зізнається: дивитися, як син виходить на поєдинок із тхеквондо, було значно важче, ніж самій долати дистанцію. А перший триатлон доньки запам'ятається назавжди: її перші 50 метрів у басейні та блискучий біговий етап стали справжнім святом для всієї родини.
«За дітей переживаєш найбільше. Бо вже нічим не можеш допомогти. Лише підтримувати», – говорить вона.
На запитання, як вдається поєднувати роботу в АТ «НАЕК «Енергоатом», сім'ю, тренування й змагання, подружжя лише усміхається. Кажуть, цей секрет дуже простий: вони все роблять разом. Разом працюють. Разом тренуються. Разом радіють перемогам і підтримують одне одного після невдалих стартів. Навіть вихідні у них спортивні. Під час відпочинку біля водойми вся родина спочатку пропливає кілометр, а вже потім проводить час на березі. Під час пробіжок звучить музика, тривають розмови, народжуються нові плани. Під час пробіжок звучить музика, точаться розмови, народжуються нові плани. І саме так діти вчаться любити спорт — не тому, що «треба», а тому, що це цікаво.
Мотивація, зізнається Єлизавета, теж буває не завжди. Якщо накопичується втома, достатньо трохи змінити ритм або переключитися на інший вид спорту.Та варто лише згадати емоції після фінішу – і бажання тренуватися повертається. Ще один стимул — те, що нині багато спортивних заходів проводять із благодійною метою. Це ще й можливість допомогти нашим захисникам.
А ще Єлизавета має власний передстартовий ритуал. Перед кожними змаганнями вона обов'язково снідає... макаронами.
Попереду на родину чекає нова вершина – перший спільний марафон. І якщо запитати, що для них означає спорт, відповідь навряд чи буде про секунди чи медалі.
Спорт подарував їм значно більше: час, проведений разом, нових друзів, сильну команду однодумців в Енергоатомі й навіть історії кохання. Адже одна пара, яка познайомилася на корпоративному забігу, уже створила власну сім'ю.
А тим, хто досі відкладає свій перший старт, вони радять лише одне:
Не чекайте ідеального моменту. Просто зробіть перший крок. Саме з нього починаються найбільші історії.
