«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав...» – слова, які приписують Степану Бандері, надихають українців боротися за своє існування протягом десятиліть. Очевидно, що в 1991 році цей час настав, але свою ідею українська нація має захищати навіть сьогодні. 

Події 2014-2022 року стали для українців важким випробуванням у боротьбі за державність. Захист кордонів і суверенітету коштував Україні багатьох її найкращих синів та доньок. Однак саме ця боротьба формує сильну націю.

Нарешті ніхто в світі не сплутає Україну з росією та не назве українців росіянами. Бо сьогодні українці – це великий народ великої країни. Потужна нація, яку поважають, цінують та наслідують у світі. Цей час настав!

Саме слова про ідею, час якої настав, надихнули нашого сьогоднішнього Вартового світла Дениса Красовського створити громадську організацію «Енергія наших сердець».

«Ідея про створення громадської організації крутилася в голові давно, – ділиться Вартовий, – але я не міг зрозуміти чи її взагалі підтримають. Якось на одній із нарад наш генеральний директор закликав співробітників поділитися думками про те, як можна посилити допомогу, яку станція та атомники надають військовим. Я зібрав однодумців і ми пішли до директора. Вже разом відкоригували озвучену ідею та прийняли рішення про запуск ГО. Сюди дуже підходить теза “ніщо не зупинить ідею, час якої настав”. Все сталося у правильний час».

До повномасштабного вторгнення Денис Красовський жив звичайним життям: працював на Хмельницькій АЕС інженером-дефектоскопістом 2 категорії у відділі контролю металів, мав родину та хобі. 

«Якщо бути відвертим, то я вже не пам’ятаю, яким життя було до війни, – зізнається атомник. – Бо вже за понад три роки звик жити у цьому ритмі і навіть не згадаю, які конкретні цілі та бажання тоді мав. Тоді я просто намагався брати від життя все. Разом з родиною їздив до батьків, із старшим сином – на риболовлю, із друзями – на відпочинок. Ми вели активне яскраве життя, але потім в Україну прийшла росія і все кардинально змінилося. Зараз чи не весь вільний час я приділяю громадській організації».

Сьогодні «Енергія наших сердець» налічує дев’ять членів правління та 27 учасників. Основна діяльність організації – допомога Силам оборони України та забезпечення захисників всім необхідним. Здебільшого волонтери отримують запити на квадрокоптери Mavic, FPV-дрони, прилади нічного бачення та генератори, але цим допомога не обмежується.

«У чому є потреба військових, тим і намагаємося їх забезпечити, – пояснює Денис Красовський. – Ми  працюємо за таким принципом: першочергово допомагаємо працівникам станції та членам їхніх родин, потім мешканцям Нетішина, які дотичні до станції, а далі Шепетівському району та прилеглим територіям. Якщо після забезпечення цих напрямків залишаються вільні кошти, можемо допомогти ще якомусь підрозділу, наприклад, «Азову» чи 3- штурмовій».

Попри роки діяльності та численну допомогу захисникам України, Денис Красовський стримано розповідає про результати роботи і підкреслює, що хотілося б допомагати значно більше.

«Досить важко говорити про результати, адже війна триває, – пояснює очільник ГО. – Складно підвести риску, щоб зрозуміти, який внесок у цю боротьбу зробили саме ми. Проте намагаємося максимально закривати запити військових. Не такими об’ємами, як хотілося б, враховуючи вартість цієї війни, але робимо свій внесок в наближення Перемоги. А про результати поговоримо після завершення російсько-української війни – тоді й підведемо підсумки всієї діяльності».

Волонтер зізнається, що найбільша радість в його діяльності – щасливі очі військових, які отримують допомогу, та врятовані життя захисників. Також гріє душу, коли разом із воїнами до нас приходять рідні, які ні на крок не відпускають своїх Героїв. 

«Так приємно бачити ці родинні зв’язки, – ділиться атомник. –  Коли по допомогу разом з військовими приходять рідні і ти бачиш, як вони тішаться зустрічі. Як мама обіймає сина, жінка – чоловіка. У такі миті розумієш, що завдяки цій допомозі захиснику вдалося приїхати додому хоч на мить.

Також надихає спілкування з військовими та їхні слова подяки за те, що ми не стоїмо осторонь, що небайдужі, що допомагаємо. Інколи навіть одна рація чи Starlink  можуть врятувати життя. Такі моменти додають сил рухатися вперед». 

Та є у діяльності волонтера і те, що засмучує – це «диванні експерти», які пишуть дискредитаційні тексти про значимість волонтерської діяльності та натякають на нецільове використання коштів. Але найбільше Вартового ранить, коли телефон військових перестає відповідати.

«Дуже болить, коли спілкуєшся з військовими, допомагаєш, а потім його номер перестає відповідати, – зізнається очільник ГО. – А згодом й взагалі знаходиться поза зоною досяжності. І потім приходить сповіщення, що захисник пропав безвісти чи загинув. Такі новини дуже засмучують». 

Та попри важкі моменти волонтерської діяльності, болючі втрати на фронті та періодичне відчуття безвиході в цій жорстокій війні, Денис Красовський закликає не зупинятися допомагати армії.

«Ті, хто в тилу, мають розуміти, що допомога дуже потрібна і вона повинна приносити користь, – пояснює волонтер. – Якщо ми не будемо допомагати тим, хто на передовій, то досить швидко й самі можемо опинитися на передовій».

А до тих, хто воює, наш Вартовий звертається обережно. Каже, що людині, яка сидить в тилу, важко щось казати тим, хто щодня стикається з небезпекою та дивиться в очі смерті. Складно підібрати для українських Героїв слова, які були б доречними. Тому просто просить їх берегти свої життя та запевняє, що Громадська організація «Енергія наших сердець» продовжить робити все, щоб задовольнити потреби військових.

Слава Україні! Героям слава!