Головна Новини ХПІ прийняв понад 400 першокурсників на енергетичні спеціальності
10 вересня 2025

ХПІ прийняв понад 400 першокурсників на енергетичні спеціальності

main

Вступна кампанія-2025 наближається до завершення: додаткові набори до закладів вищої освіти ще тривають, та основний етап уже позаду. Тож університети попередньо підбивають підсумки. Енергетичні спеціальності, дотичні до ядерної галузі, продовжують викликати інтерес з боку абітурієнтів. Це говорить про те, що молодь усвідомлює перспективність майбутньої роботи в стратегічно важливій сфері енергетики.

Серед партнерів Енергоатом – Національний технічний університет  «Харківський політехнічний інститут», випускники якого успішно реалізують себе на атомних електростанціях та в інших підрозділах НАЕК. Незабаром цей престижний заклад вищої освіти відзначає своє 140-річчя.

Цього року в університеті констатують високий попит на спеціальності, пов’язані з атомною енергетикою. Це підтверджує кількість студентів, зарахованих на перший курс бакалаврату за напрямами, що є пріоритетними для НАЕК «Енергоатом»: 

G1 «Хімічні технології та інженерія» – 111;

G3 «Електрична інженерія» – 166;

G4 «Енерговиробництво (Теплоенергетика)» – 16;

G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» – 19;

G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» – 56;

G11 «Машинобудування» – 59.

Таким чином, за цими спеціальностями навчання розпочали 427 першокурсників-бакалаврів, а ще 255 студентів продовжили здобувати освіту у магістратурі.

«Загалом цього року в НТУ «ХПІ» зараховано 682 студенти на важливі для АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальності. Разом це потужна хвиля нових студентів, які вже завтра стануть частиною енергетичної та інженерної еліти України. Це свідчить про довіру до галузі та університету, стабільність і високу затребуваність наших випускників», – зазначає Сергій Петров, відповідальний секретар приймальної комісії НТУ «ХПІ».

Зі свого боку Енергоатом робить усе можливе для залучення молодих фахівців до колективу атомників, створюючи умови для їхнього професійного зростання й кар’єрного розвитку, що є запорукою збереження стратегічного кадрового потенціалу країни.