Дослідження історії Полісся, його культурної спадщини, традицій та видатних постатей об’єднало учасників конкурсу науково-дослідницьких робіт «Мій рідний край – моя історія жива». Конкурс пройшов уже вшосте. Його мета – заохотити учасників до вивчення історії рідного краю, дослідження культурної спадщини та розвитку науково-дослідницької діяльності.

Цього року захід організували фахівці відділу розвитку соціальних проєктів спільно з працівниками Палацу культури управління соціальних об’єктів за підтримки та фінансування Первинної профспілкової організації (ППО) Рівненської АЕС. 
Свої напрацювання представили 12 дослідників: працівники Рівненської АЕС, мешканці зони спостереження та учнівська молодь. Конкурс проходив у двох вікових категоріях: «Діти віком від 11 до 17 років» та «Дорослі». 
Важливість проведення таких ініціатив для збереження національної пам’яті відзначила заступниця голови ППО РАЕС Тетяна Васильєва: «Ці дослідження нагадують, якою ми є нацією, наскільки багаті наша культура та спадщина. Нові роботи відкривають для нас історію рідного краю. Це дуже цінно. У такий непростий для України час цей конкурс необхідний, він має жити й розвиватися».

Заступниця генерального директора РАЕС з інфраструктурного забезпечення і розвитку Ірина Плєханова підкреслила важливість передавання історичної пам’яті наступним поколінням: «Цей конкурс показав, що в нас є прекрасні традиції. Є кому їх перейняти, зберегти та передати наступним поколінням. Дуже тішить, що в наш час і молодь, і дорослі небайдужі до вивчення історії свого рідного краю. Насправді це не лише про історію, а й про майбутнє, адже кожен із дослідників сьогодні закладає маленьку зернинку нашої спільної історії». 

За результатами конкурсу визначили призерів серед юних дослідників. Третє місце посіла Марія Матвіюк із роботою «Залишитися, виїхати чи повернутися: освітній та професійний вибір молоді міста». Друге місце здобув Артем Саворона, який дослідив тему «Свобода крізь покоління: історія спротиву на Поліссі». Перше місце у цій категорії зайняла Поліна Затірка із роботою «Маршрут стежками Олізарки». 

Гран-прі серед юних учасників виборов одинадцятикласник Владислав Гожий із дослідженням «Відродження повстанського краю: Тарас Бульба-Боровець та історія моєї родини». Юний дослідник бере участь у науково-дослідницьких конкурсах не вперше. 

«Цього разу я поєднав вивчення історичної постаті Тараса Бульби-Боровця з історією власної родини. Дослідження минулого рідного краю має особливе значення для мене, адже пам’ять про життя предків формує фундамент історії майбутніх поколінь», – розповів володар гран-прі Владислав Гожий. 
Серед дорослих конкурсантів третє місце посіла військовослужбовиця Марія Якубовська з роботою «Костюхнівка крізь роки: історія, люди, традиції та сучасність». Друге місце здобула працівниця відділу розвитку соціальних проєктів РАЕС Аліна Кутенець із дослідженням «Твирське озеро: береги омиті історичною пам’яттю». Перше місце виборола працівниця служби експлуатації будівель та споруд РАЕС Ярина Гольонко, яка представила наукову роботу «Анатомія культурного коду: традиційне народне вбрання мешканців Західного Полісся (кінець ХІХ – перша половина ХХІ століття)». 
Гран-прі в дорослій категорії здобув працівник служби аналізу безпеки РАЕС Віталій Охрімчук. Для нього участь у конкурсі як дослідника стала дебютною. Він представив роботу на тему «Від Чорторийських до Олізарів: Вараш у власності шляхетських магнатів у XVI–XIX століттях». 

«Історією Вараша я цікавлюся вже давно. Ще під час першого конкурсу долучався до нього як член журі, а цьогоріч уперше представив власне дослідження. За роки пошукової роботи мені вдалося зібрати чимало цікавих матеріалів, які раніше не були оприлюднені. Тож вирішив поділитися своїми напрацюваннями та відкриттями з широкою аудиторією, а водночас здобути для себе новий досвід», – розповів Віталій Охрімчук. 

Переможці отримали дипломи, іміджеву продукцію та грошові винагороди. Захід продемонстрував, що історією рідного краю цікавляться люди різного віку, а прагнення досліджувати, зберігати й популяризувати культурну спадщину Полісся об’єднує покоління.