Олександр Білан став на захист України з першого ж дня повномасштабного вторгнення росії. Каже, рішучість боронити рідну землю визріла ще в дитинстві: «Мій дідусь, Білан Микола Федорович, якого я дуже поважав і який був для мене прикладом, пройшовши Другу світову, повернувся з тяжкими пораненнями та медаллю «За відвагу». Маленьким хлопчиком я тримав її в руках і мріяв про таку саму. Вже тоді вирішив: якщо раптом буде війна – піду воювати».
