Підготовка нової генерації інженерів у партнерстві з провідними галузевими компаніями – на порядку денному української вищої освіти.
Як Харківська політехніка відповідає на виклики часу? Які результати та перспективи відкриває співпраця з Енергоатомом? Про що говорять підсумки вступної кампанії 2025 року? Про це та більше – у розмові з ректором Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Євгеном Соколом.
– Пане Євгене, між АТ «НАЕК «Енергоатом» і НТУ «Харківський політехнічний інститут» укладений договір про партнерство та співпрацю. Як ви оцінюєте таку взаємодію між університетом та провідною енергетичною компанією України – оператором усіх українських АЕС? Які позитивні практики цієї співпраці можна і необхідно розвивати, на ваш погляд?
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» високо цінує співпрацю з АТ «НАЕК «Енергоатом» – компанією, яка є стратегічним партнером університету у розвитку інженерної освіти, підготовці фахівців для атомної енергетики та популяризації природничо-технічних наук серед молоді. У цьому році нам вдалося реалізувати два спільні масштабні проєкти, які отримали схвальні відгуки від учасників.
Один з них це освітньо-мотиваційний онлайн-проєкт «Слідами CHORNOBYL» (21-25 квітня 2025 р.) – п’ятиденний міждисциплінарний марафон, що зібрав 939 учасників з майже 100 населених пунктів та понад 5000 переглядів у соцмережах. Програма проєкту охопила теми фізики, хімії, екології, енергетики, історії науки та техніки й сформувала усвідомлення значення безпеки та розвитку ядерної енергетики в Україні.
Другий з цих проєктів – тематичний День відкритих дверей НТУ «ХПІ» спільно з АТ «НАЕК «Енергоатом» (21 червня 2025 р.), перший в історії університету професійно орієнтований захід, присвячений енергетичній галузі. Онлайн-формат з трансляціями на чотирьох платформах (YouTube, Facebook, Instagram, Telegram) залучив понад 600 глядачів, об’єднав учасників з усіх регіонів України та навіть з-за кордону. Ця подія надала абітурієнтам не лише можливість ознайомитися з освітніми перспективами, а й допомогла сформувати уявлення про власний професійний шлях.
Співпраця показала, що синергія науки, освіти й енергетичної галузі може давати вагомі результати у вихованні молодого покоління та формуванні свідомого ставлення до безпеки й технологій. Завдяки підтримці компанії ми змогли не лише популяризувати природничо-математичні науки, а й дати школярам і студентам чітке уявлення про можливості професійної підготовки та майбутнього працевлаштування у сфері атомної енергетики.
«Сучасна модель взаємодії між університетом і підприємством – це стратегічне партнерство, у межах якого обидві сторони спільно формують зміст освіти, визначають напрями наукових досліджень і здійснюють підготовку кадрів під реальні запити економіки»
Досвід роботи з Енергоатомом засвідчив, що спільні зусилля університету та підприємства сприяють формуванню унікального середовища для професійного зростання молоді. Тому НТУ «ХПІ» пропонує зберегти й посилити ці формати у наступному році – зокрема провести тематичний День відкритих дверей у лютому 2026 р., коли триває реєстрація на НМТ, а також організувати масштабний освітньо-просвітницький проєкт до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи (квітень 2026 р.).
Мета цих ініціатив – не лише вшанувати пам’ять і популяризувати науку, а й продемонструвати молоді сучасні можливості атомної енергетики, мотивувати до свідомого вибору інженерних спеціальностей та залучити до зміцнення енергетики України.
Ще однією унікальною складовою партнерства з Енергоатомом є те, що в структурі НТУ «ХПІ» працює Науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Молнія» – провідний центр у сфері електромагнітної сумісності, який забезпечує технічний супровід і обслуговування всіх атомних електростанцій України.
– Сьогодні у фокусі експертних дискусій – питання забезпечення кадрових потреб енергетичної галузі, зокрема впровадження національними політехніками нової моделі взаємодії між закладами вищої освіти та промисловими компаніями. Можете детальніше розкрити, в чому полягає нова модель співробітництва «університет-підприємство» та в якому напрямі повинні розвиватися політехніки в сучасних умовах?
– Сучасна модель взаємодії між університетом і підприємством ґрунтується не лише на епізодичному обміні досвідом чи проходженні практик – це стратегічне партнерство, у межах якого обидві сторони спільно формують зміст освіти, визначають напрями наукових досліджень і здійснюють підготовку кадрів під реальні запити економіки. Модель партнерства «університет-підприємство» сьогодні є не просто актуальною, а стратегічно необхідною для підготовки сучасного інженера.
Технологічний розвиток відбувається настільки динамічно, що класичні освітні формати вже не здатні повною мірою забезпечити відповідність між навчальним процесом і потребами виробництва. Саме тому НТУ «ХПІ» послідовно впроваджує практикоорієнтовану систему навчання, що базується на ефективному партнерстві з промисловими компаніями.
Нова модель співпраці між університетами та підприємствами полягає у переході від формального партнерства до справжньої інтеграції освіти, науки й виробництва. Це вже не одноразові практики чи укладені меморандуми, а повноцінна система взаємодії, у якій навчальні програми, дослідницькі теми та підготовка кадрів формуються спільно з роботодавцями.
Суть цієї моделі полягає у створенні єдиного освітньо-виробничого простору, де студент отримує не лише знання, а й розуміння реальних технологічних процесів, сучасного обладнання, стандартів безпеки, економічних і управлінських рішень. Освіта стає практикоорієнтованою, а університет – активним учасником розвитку економіки, а не лише постачальником кадрів.
«Наше завдання – готувати інженера нового типу: не вузького виконавця, а фахівця, здатного мислити системно, створювати технології, працювати в команді й приймати рішення в умовах невизначеності»
Сьогодні НТУ «ХПІ», як і всі політехнічні університети, має розвиватися в напрямку глибокої цифровізації навчального процесу, впровадження міждисциплінарних освітніх програм, розвитку дуальної форми здобуття освіти та академічно-виробничих кластерів. Наше завдання – готувати інженера нового типу: не вузького виконавця, а фахівця, здатного мислити системно, створювати технології, працювати в команді й приймати рішення в умовах невизначеності.
Для НТУ «ХПІ» співпраця з Енергоатомом є запорукою постійного оновлення освітнього змісту, а для компанії – ефективним інструментом підготовки молодих спеціалістів, які вже на старті володіють необхідними компетенціями, розуміють специфіку виробництва та корпоративну культуру галузі.
У сучасних умовах відбудови України ця модель має не лише освітнє, а й державне значення – вона сприяє формуванню кадрового потенціалу для енергетичної безпеки країни, забезпечує спадкоємність наукових шкіл і підвищує престиж інженерних професій серед молоді.
– Яким чином ХПІ розвиває партнерство з Енергоатомом у сфері дуальної освіти та індивідуальних навчальних планів, які передбачають працевлаштування студентів старших курсів на атомних електростанціях чи інших підприємствах НАЕК? Як університет оцінює перспективи та виклики подальшого впровадження цієї практики?
– НТУ «ХПІ» розглядає дуальну форму здобуття освіти як ключовий інструмент підготовки фахівців нового покоління, які поєднують фундаментальні знання з реальним виробничим досвідом. У межах співпраці з АТ «НАЕК «Енергоатом» НТУ «ХПІ» впроваджує систему, що дозволяє студентам старших курсів частину навчального процесу проходити безпосередньо на базі підприємств енергетичної галузі.
«Для НТУ «ХПІ» співпраця з Енергоатомом є запорукою постійного оновлення освітнього змісту, а для компанії – ефективним інструментом підготовки молодих спеціалістів, які вже на старті володіють необхідними компетенціями, розуміють специфіку виробництва та корпоративну культуру галузі»
Індивідуальні навчальні плани розробляються таким чином, щоб поєднати аудиторне навчання з виробничими практиками, стажуваннями та участю у спільних проєктах. Це дає студентам змогу отримати практичний досвід роботи на сучасному обладнанні, зрозуміти технологічні процеси та вимоги до безпеки, а підприємствам – оцінити потенційних працівників ще до моменту їхнього випуску.
Серед основних переваг цієї моделі – скорочення адаптаційного періоду для молодих спеціалістів, підвищення якості підготовки кадрів та створення умов для безперервного професійного розвитку.
Водночас НТУ «ХПІ» усвідомлює і виклики – необхідність узгодження навчальних графіків із виробничими циклами, підготовку наставників на підприємствах, забезпечення належної координації між усіма сторонами процесу.
Попри складність реалізації, дуальна форма здобуття освіти демонструє високий потенціал. Це не лише ефективна форма підготовки, а й стратегічна модель формування кадрового резерву для енергетичного сектору країни. НТУ «ХПІ» бачить перспективу подальшого розширення цієї практики, зокрема через створення спільних навчально-виробничих центрів, розробку нових індивідуальних програм і залучення більшої кількості студентів до дуальних форматів навчання.
– НТУ «Харківський політехнічний інститут» – серед лідерів технічної освіти в Україні, у якому один із головних напрямів стосується енергетики, електроніки, електромеханіки. Наскільки позитивними є підсумки цьогорічної вступної кампанії у ХПІ щодо спеціальностей, пов’язаних саме з атомною енергетикою?
– Вступна кампанія 2025 року підтвердила провідні позиції НТУ «ХПІ» серед технічних університетів України. За загальною кількістю рекомендацій на бюджет наш університет увійшов до ТОП-6 закладів вищої освіти України та посів перше місце серед університетів Харкова – як на бакалаврському, так і на магістерському рівні.
Особливо показовими є результати за напрямами, що готують фахівців для атомної енергетики. Загалом цього року в НТУ «ХПІ» зараховано 682 студенти (427 бакалаврів і 255 магістрів) на спеціальності, які є ключовими для діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом».
Цей результат є свідченням високого рівня довіри до університету, стабільності освітніх програм і затребуваності наших випускників у стратегічних галузях економіки.
– Чи планує ХПІ розширювати перелік освітніх програм інженерно-технічних спеціальностей, пов’язаних з ядерною енергетикою?
– Так, НТУ «ХПІ» послідовно розширює свої освітні горизонти у сфері енергетики. Сьогодні університет уже має потужну базу підготовки інженерів – від електричної та теплоенергетики до автоматизації, вимірювальних технологій і машинобудування. Але сучасна енергетика стрімко змінюється, тому ми свідомо рухаємося до створення нових освітніх треків, що об’єднують класичні технічні дисципліни з цифровими рішеннями, кібербезпекою, аналітикою даних і системним управлінням.
«Загалом цього року в НТУ «ХПІ» зараховано 682 студенти на спеціальності, які є ключовими для діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом»
Мета полягає не лише у відкритті нових спеціальностей, а й у формуванні сучасного типу енергетичної освіти – міждисциплінарної, гнучкої та практично орієнтованої. Ми прагнемо, щоб майбутні інженери розуміли не тільки технологічну складову енергосистем, а й принципи сталого розвитку, безпеки, управління ризиками та відповідального використання енергії.
НТУ «ХПІ» бачить перспективу в поєднанні енергетики з ІТ-компонентою, автоматизованими системами контролю, матеріалознавством і новими технологіями збереження енергії. Це напрям, який дає змогу готувати інженера нового покоління – фахівця, який не просто підтримує стабільність систем, а створює рішення для енергетики майбутнього.
