Когорту почесних донорів України цього року поповнили п`ятеро працівників Південноукраїнської АЕС. Напередодні Всесвітнього дня донора крові, який відзначається 14 червня, їх привітали від імені трудового колективу, вручили подяки профспілкової організації та матеріальне заохочення.
«Donor» з латинської – дарувати. У випадку з донорами крові подарунком інколи стає життя абсолютно незнайомої людини. У філії «ВП ПАЕС» працює 283 штатних донори. Це люди, які регулярно, по декілька разів на рік, здають кров. Ті, хто здійснив 40 і більше кроводач, мають право на звання «Почесний донор України». У колективі Південноукраїнського енергокомплексу цього звання удостоєні 126 працівників. П`ятеро з них отримали посвідчення цього року: Ігор Юхименко зі служби контролю металу (СКМ), Віктор Кристофоль з цеху теплопостачання та підземних комунікацій (ЦТПК), Олександр Поживітько, Сергій Бєлішев, Вадим Огороднік – всі троє – працівники енергоремонтного підрозділу (ЕРП).
«Я почав здавати кров ще під час служби в армії, у 1994 році, - пригадує слюсар з ремонту парогазотурбінного устаткування в ТЦ ЕРП Олександр Поживітько. - Загалом вже разів 50, мабуть, здав. Поки здоров`я дозволяє, буду продовжувати. Комусь моя кров допомагає вилікуватись, а комусь життєво необхідна».
Ігоря Юхименка, дефектоскопіста з магнітного контролю СКМ, залучив до донорства колишній колега. «Це було років 10 тому. Олександр Решетняк, який нині на пенсії, запропонував піти з ним здати кров. З тих пір ходжу регулярно – чотири рази на рік. Так за 10 років став «Почесним донором України», – розповідає Ігор.
Сергій Бєлишев, слюсар з ремонту парогазотурбінного устаткування в ТЦ ЕРП, каже, став почесним донором непомітно для себе. Перший раз здав кров у 2009 році на прохання сестри, яка народжувала. Потім просили знайомі для рідних, які перебували в лікарні. Ось так, по декілька разів на рік бажання допомогти і привело до звання «Почесний донор України». «Зупинятись не планую, - запевняє Сергій, - маю 1 позитивну групу крові, вона багатьом підходить, тому поки можу, буду допомагати людям».
Віктор Кристофоль, слюсар з обслуговування теплових мереж ЦТПК, розповідає, що регулярно почав здавати кров з 2014 року, коли розпочалось вторгнення росії на українську землю: «Раніше я здавав кров на прохання знайомих та друзів: кому в пологовий, кому на операцію. А як почалось АТО, донорів закликали допомогти пораненим. З тих пір намагаюсь регулярно здавати. Коли запитують для кого, - завжди відповідаю – для бійців ЗСУ». Кар`єру донора Вікторові незабаром доведеться закінчити. За віком. «Мені зараз повних 59-ть. За законом здавати кров можна до 60 років. Ще один-два рази встигну і все, більше не допустять. Хочеться вірити, що моя кров комусь-таки допомогла, можливо навіть врятувала життя…».
І це навіть не підлягає сумніву. За загальним обсягом кожен з цих чоловіків здав понад 17 літрів крові. Це майже у два з половиною рази більше, ніж взагалі міститься в людському організмі. Крім того, в медицині дуже необхідні препарати, які виготовляються з крові, наприклад «Альбумін». Він незамінний під час лікування хвороб печінки та для реанімаційних хворих.
Серед працівників ПАЕС найбільше донорів трудиться в енергоремонтному підрозділі, цеху теплової автоматики та вимірювань, електроцеху, в адміністративно-управлінських підрозділах підприємства.
