10 травня 2026 року, отримавши від НАБУ повідомлення про можливі порушення з боку окремих працівників Товариства, Наглядова рада доручила Правлінню провести внутрішнє розслідування та відсторонити відповідних осіб на період його проведення. Наступного дня Правління видало наказ про проведення внутрішнього розслідування та відсторонило пана Дмитра Ільчука від виконання обов'язків.

24 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 752/16235/26, задовольнивши майже всі позовні вимоги пана Дмитра Ільчука. Суд визнав недійсним рішення Наглядової ради, скасував відповідні накази про проведення внутрішнього розслідування та відсторонення, зобов'язав негайно поновити пана Дмитра Ільчука на посаді та стягнув на його користь середній заробіток, моральну шкоду й судові витрати.

Енергоатом оскаржить рішення суду у встановлений законом строк і порядку. Компанія також аналізує процесуальні обставини розгляду справи та розгляне питання щодо звернення до компетентних органів у разі виявлення ознак, що викликають занепокоєння щодо поведінки суддів.

Чому Наглядова рада публічно порушує це питання

Наглядова рада повністю поважає право кожного працівника Енергоатому оскаржувати рішення Товариствав незалежному суді. Ефективне корпоративне управління передбачає як відповідальне ухвалення рішень товариством, так і справедливий, незалежний судовий перегляд таких рішень.

Водночас Наглядова рада вважає своїм обов'язком висловлюватися публічно, коли обставини судового розгляду викликають серйозні сумніви щодо процесуальної справедливості та здатності Товариства виконувати свої функції з управління та протидії корупції.

Пана Ільчука було відсторонено на час проведення внутрішнього розслідування обставин, повідомлених НАБУ та викривачем. Тимчасове відсторонення є дискреційним правом Товариства (яке має стратегічне значення для економіки і безпеки) на період такого розслідування покликане захистити об'єктивність процесу встановлення фактів і жодним чином не є визнанням вини.

Обставини подальшого судового розгляду викликають серйозне занепокоєння:

● Пізній відвід судді та передача справи. Суддя, якій справу було передано спочатку, була особисто знайома з позивачем ще з часів спільного навчання в університеті і цю обставину суддею було приховано від Товариства. Позивач заявив клопотання про відвід судді 20 серпня (приблизно через два місяці після початку провадження), хоча про цю обставину йому було відомо із самого початку. Відвід було задоволено того ж дня, а справу передано новому судді, який фізично отримав матеріали справи 24 серпня.

● Клопотання Енергоатому про проведення судового засідання залишилося без розгляду. Протягом розгляду справи клопотання позивача про витребування доказів було задоволено, тоді як клопотання Товариства залишалися невирішеними. Клопотання Енергоатому про проведення судового засідання з викликом сторін, яке, з огляду на ціну позову є важливим, не було ані розглянуте, ані згадане в судових рішеннях. Жодним із суддів не було прийнято рішення щодо заяви пана Ільчука від 21 липня про зміну предмету позову, у зв’язку з чим Товариство було позбавлено процесуальної можливості подати свої заперечення щодо цієї заяви про поновлення на посаді яку він не обіймав і в підрозділі в якому він не працював.  

● Рішення по суті було ухвалено одразу після передачі справи. 24 серпня 2026 новий суддя постановив ухвалу про прийняття справи до свогопровадження; відхилив клопотання Товариства про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження. При цьому не розглянув клопотання про закриття провадження в частині наглядової ради, про розгляд справи з викликом сторін, а головне, не прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову: поновлення на посаді яку Дмитро Ільчук не обіймав і в підрозділі в якому він не працював.
Після чого, в цей же день, через 5 хвилинсуддя ухвалив рішення по суті справи на 15 сторінках — усе це протягом одного дня і без проведення судового засідання. При цьому, рішення було ухвалено з врахуванням заяви про зміну предмету позову, яка жодним із двох суддів не приймалась до розгляду.
У сукупності ці обставини викликають серйозні сумніви щодо того, чи отримав Енергоатом справедливий та процесуально коректний розгляд справи, на який має право кожна сторона судового процесу. Ці питання мають бути з'ясовані в межах відповідних апеляційних процедур та механізмів притягнення суддів до відповідальності.

Чому це важливо не лише для цієї справи

Енергоатом експлуатує об'єкти критичної інфраструктури загальнодержавного значення та забезпечує близько половини виробництва електроенергії в Україні в умовах війни.
Наглядова рада реалізує масштабну програму реформування корпоративного управління, яка включає добір нового керівництва, створення посилених незалежних контрольних функцій та проведення зовнішньої оцінки системи управління та контролю Товариства.

Для успіху цих реформ Товариство повинно мати можливість відповідально реагувати, коли правоохоронні органи повідомляють про занепокоєння щодо її працівників. Внутрішнє розслідування якраз і покликане встановити факти. Тимчасове відсторонення на період такого розслідування не є презумпцією вини - воно може бути важливим запобіжником, що захищає як саме розслідування, так і Товариство в цілому.

Якщо державні стратегічно важливі підприємства не зможуть вживати розумних, законних і пропорційних тимчасових заходів у відповідь на інформацію антикорупційних органів без ризику зазнати суттєвої фінансової відповідальності, наслідки цього виходитимуть далеко за межі Енергоатому. Це може послабити практичну здатність наглядових рад і менеджменту державних підприємств оперативно реагувати на корупційні ризики.

«Це саме той випадок, який має непокоїти кожного, хто прагне успіху реформ корпоративного управління в Енергоатомі», - заявила Руміна Велші, Голова Наглядової ради. «Ми повністю поважаємо право кожного працівника на справедливий розгляд справи незалежним судом. Наше занепокоєння викликають надзвичайні процесуальні обставини, за яких було ухвалено це рішення, і питання, чи отримав Енергоатом незалежний та процесуально справедливий розгляд справи, на який має право кожна сторона».