6 січня виповнилося 40 років з дня пуску енергоблока №2 Південноукраїнської АЕС. В оперативному журналі записано: 6 січня 1985 року о 2 годині 02 хвилини зроблено поштовх турбіни. О 2 годині 52 хвилини, після всіх необхідних досліджень і перевірок, генератор був синхронізований з енергосистемою. Зафіксовано виробництво перших кіловат-годин електроенергії. В Україні народився новий атомний «мільйонник». Це був трудовий подвиг тисяч будівельників, монтажників, налагоджувальників, експлуатаційників.

Серед тих, хто брав безпосередню участь у пускових операціях на 2-му енергоблоці ПАЕС є працівники, які й досі продовжують свій трудовий шлях на підприємстві. Зокрема, Яків Бендерський, провідний інструктор навчально-тренувального центру. Нині він відповідає за теоретичну підготовку начальників зміни енергоблоків та начальників зміни АЕС. Під час пуску енергоблока №2 був провідним інженером з управління реактором та вже мав досвід роботи на реакторній установці ВК-50.

«В нашу зміну апарат уже був розігрітий, ми були готові до пуску, - пригадує Яків Бендерський. - На блоковий щит управління зайшов головний інженер Леонід Корчагін, сказав, що є дозвіл виходу на МКР, зробив запис в оперативному журналі начальника зміни і  я почав вихід на мінімальний контрольований рівень підйомом приводів. Відчував хвилювання і гордість водночас, адже це надзвичайно знаменна подія! Пустити такий гігант – це була визначна трудова перемога. Тож і атмосфера відповідна – хвилювання і радість, що саме тобі довірили цю справу».

Олександр Кокоза, начальник служби відомчого нагляду та пожежної безпеки  ПАЕС, під час пуску 2 енергоблока був начальником зміни турбінного цеху, мав досвід роботи на аналогічній посаді на тепловій станції.

«Всі чекали пуску блока. Скажу відверто, працювати нам було легше, адже вже мали досвід пуску 1-го енергоблока, - ділиться спогадами Олександр Кокоза. - Я прийшов на зміну й дізнався, що буде пуск. Які були емоції? Відчуття відповідальності, адже йшов безперервний потік зміни параметрів, усі слідкували дуже уважно, щоб щось не пропустити. Пускати блок після монтажу – це особлива місія, зовсім інша, ніж після капітального ремонту, наприклад. Знаєте, не всім енергетикам доводиться пускати енергоблоки. Мені пощастило».

Сергій Денисов зараз працює інструктором-методистом з фізичної культури та спорту СК «Олімп». На ПАЕС пройшов шлях від чергового електромонтера до начальника електричного цеху, працював інструктором НТЦ. Під час пуску енергоблока №2 був начальником зміни електричного цеху.

«Мені випала честь синхронізувати генератор, - розповідає Сергій Денисов. – Роботи було дуже багато, постійна напруженість, очікування чогось надзвичайного, важливого. Коли я після синхронізації, як заведено, оголосив, що блок в мережі, підсвідомо очікував аплодисментів... Насправді переповнювали радість і гордість. Це колективний рекорд усього персоналу, який був задіяний у будівництві, монтажі, налагодженні обладнання. Це була підготовлена і злагоджена команда, тому в нас все вийшло». 

Слід сказати, що освоєння проєктної потужності другого південноукраїнського блока було здійснено на три місяці раніше за нормативний термін. Та й зведення блока відбувалось пришвидшеними темпами. З моменту встановлення реактора на штатне місце до його фізичного пуску пройшов лише рік. Подібних результатів в атомному будівництві на той момент не було.

Наші ж герої були не лише безпосередніми учасниками пуску енергоблока, протягом кількох десятиліть вони експлуатували обладнання, очолювали підрозділи підприємства, передавали свій досвід наступним поколінням атомників. Завдяки, зокрема й їхній невтомній праці другий мільйонник Південноукраїнської АЕС надійно відпрацював відведений термін, а нині триває підготовка до підтвердження можливості його подальшої експлуатації.