Прес-центр

Сім країн ЄС виступили на захист атомної енергетики в Європі

Розмір шрифту

Скинути
29.03.2021

Лідери семи країн – членів ЄС наполягають на збереженні в Європі атомної енергетики. Лист з обґрунтуванням її ролі у справі збереження клімату вони надіслали голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляйен та іншим високопосадовцям цього органу, зокрема й комісару з енергетики Кадрі Сімсон. Звернення підписане президентом Франції Еммануелем Макроном та прем'єр-міністрами Угорщини, Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини і Словенії.

«Ми переконані, що всі доступні технології з нульовим та низьким рівнем викидів, які сприяють кліматичній нейтральності, мають бути не лише визнані, але й активно підтримані Євросоюзом», – цитує європейських лідерів портал World Nuclear News. Вони закликають терміново забезпечити для існування та розвитку ядерної енергетики такі ж сприятливі умови, які мають інші ґенерації в ЄС. Підписанти також висловлюють стурбованість тим, що «право держави-члена обирати між різними джерелами енергії та право визначати загальну структуру енергопостачання наразі сильно обмежені політикою ЄС, яка виключає атомну енергетику з дедалі більшої кількості своїх політичних і технологічних опцій».

Автори листа зазначають, що «атомна енергетика має цілу низку переваг порівняно з тепловою», і АЕС добре вписуються у політику протидії кліматичним змінам, оскільки в процесі функціонування атомних станцій викиди СО2 в атмосферу значно менші, ніж у електростанцій, що працюють на викопному паливі, зокрема й газі.

Нині, на тлі дискусії, що триває в Брюсселі стосовно майбутньої «зеленої таксономії», яка обумовлюватиме доступ до фінансування й багаторічних інвестицій, підписанти наполягають на гідному фінансуванні ядерної енергетики, що «не тільки створює робочі місця, а є й стабільним виробником енергії, який не залежить від погоди, на відміну від сонячних панелей та вітрогенераторів». Саме тому низка країн наполягає на визнанні атомної ґенерації «зеленою» – з огляду на її кліматичні переваги з низьким рівнем викидів СО2.

Атомна енергетика, звертають увагу автори листа, є ще й перспективним джерелом виробництва низьковуглецевого водню за доступною ціною і завдяки цьому може зіграти важливу роль в інтеграції всього енергетичного сектора. Крім того, галузь створює значну кількість стабільних і високоякісних робочих місць, що матиме неабияке значення в період рецесії після пандемії COVID.

Найбільше долею АЕС переймається Франція, де близько 70% обсягу всієї виробленої в країні електроенергії ґенерується саме на атомних станціях. Польща і Чехія підкреслюють: завдяки збільшенню виробництва на АЕС скоротиться кількість теплових станцій, що використовують вугілля, при спалюванні якого в атмосферу викидається найбільший відсоток парникових газів.

Але деякі держави обрали прямо протилежний курс. Як-от, наприклад, Німеччина, яка після катастрофи на Фукусімі вирішила взагалі попрощатися з атомною енергетикою. Вже кілька десятиліть незмінним противником використання мирного атома є й Австрія, яка систематично закликає Європу повністю відмовитися від АЕС.

До речі, ера ядерної енергетики в Австрії завершилася, так і не розпочавшись. Мовчазним свідком цього є атомна електростанція Цвентендорф на річці Дунай неподалік Відня. Ще наприкінці 1970-х років станція була готова до роботи. Залишалося тільки встановити паливні стрижні й натиснути кнопку пуску, але цього так і не сталося, оскільки 1979 року на національному референдумі австрійці одностайно проголосували за відмову від ядерної енергії.

Проте, згідно з науковими даними, атомні електростанції за весь цикл виробництва одного кіловата викидають в атмосферу 6 грамів CO2, тоді як вітряні генератори – 11г, сонячні – 80 г, газові турбіни – 420 г, а вугільні електростанції – 820 грамів. І це, напевно, один з напереконливіших аргументів на користь подальшого розвитку атомної енергетики.