Прес-центр

Європейська комісія визнала, що атомна енергетика не завдає шкоди довкіллю

Розмір шрифту

Скинути
15.04.2021

Про екологічність ядерної галузі свідчать зважені й об'єктивні докази, які фахівці збирали й аналізували протягом року.

Як відомо, Європа впевнено тримає курс на вуглецеву нейтральність і має намір скоротити викиди парникових газів до нульового рівня не пізніше 2050 року. Тож спеціалізовані органи послідовно оцінювали екологічність всіх видів енергетики. Торік АЕС у цьому списку опинилися останніми, оскільки Група технічних експертів Єврокомісії не змогла дати однозначного висновку і запропонувала вивчити питання докладніше. А в березні 2021-го фахівці Об'єднаного дослідницького центру (JRC) надали детальний звіт за підсумками своєї річної роботи.

Обробивши сотні наукових досліджень, експертних звітів, публікацій в галузевих журналах та інших первинних джерелах, команда JRC дійшла таких висновків.

  1. За загальним рівнем впливу на довкілля атомна енергетика краща або зіставна з іншими «підвидами» – гідро-, вітро- та сонячними електростанціями,  які генерують енергію з відновлюваних джерел. Причому оцінювався повний цикл всієї галузі, а не тільки виробництво електроенергії: від видобутку і збагачення ядерного палива до будівництва, функціонування й виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, а також захоронення відходів.
  2. На сучасному технологічному рівні атомні електростанції або вже створені досить екологічними, або можуть бути легко і порівняно дешево модернізовані, щоб мінімізувати шкоду для довкілля.
  3. У ядерних реакторів третього покоління ймовірність заподіяння шкоди людям у разі аварії в перерахунку на вироблену кількість електроенергії нижча, ніж навіть у сонячних панелей. Ризик серйозних подій, зокрема й радіаційних інцидентів, незначний і з кожним роком знижується.
  4. Навіть без перспективних технологій повної переробки відходів найбільш поширені сьогодні методи – захоронення на спеціальних полігонах – відповідають усім вимогам екологічної безпеки. У найближчому майбутньому їх також ховатимуть, як і надлишковий вуглекислий газ, на великій глибині у твердих породах. А цей спосіб за підсумками численних наукових досліджень визнано надійним і безпечним з періодом у тисячоліття.
  5. При плануванні будівництва й експлуатації АЕС є лише дві «точки зростання», на які обов'язково слід звернути увагу:
  • теплове забруднення водойм

Його потрібно особливо пильно відстежувати, розраховувати систему охолодження при будівництві так, щоб знизити температуру води, яка скидається, і зобов'язати електростанцію не виходити за чітко визначені рамки.

  • нормативні документи

Попри те, що атомна енергетика і так чи не найзарегульованіша галузь у світі, у чинні регламенти потрібно додати ще низку «екологічних» пунктів. Хоча велика частина потрібних для захисту довкілля заходів давно виконується.

Після того як на офіційному сайті Єврокомісії з’явилася поточна версія звіту JRC, представники Foratom (Європейського ядерного форуму, асоційованим членом якого є й Україна) звернулися до неї з проханням відповісти, як скоро атомну енергетику включать до переліку видів економічної діяльності, що їм надаватимуть преференції за сприяння переходу до безвуглецевої енергетики.

Натомість Greenpeace (міжнародна неурядова природоохоронна організація, заснована 1971 року в місті Ванкувер), затаврувала Єврокомісію продажною корумпованою організацією. Мовляв, атомне лобі проплатило це дослідження, тож віри йому немає. Безумовно, звіт JRC ще рецензуватимуть кілька незалежних експертних груп. Проте це не змінить загальних висновків і найголовнішого з них, якого дійшла і спеціалізована робоча група Європейської комісії: атомна енергетика – екологічно чистий вид генерації.

Тож жодних сумнівів: свою частку в енергосистемі Європи атомні електростанції зберігатимуть ще не одне десятиліття. Де можливо – терміни експлуатації АЕС продовжуватимуть, де ні – добудовуватимуть та зводитимуть нові. А визнання атомної генерації екологічно чистим видом нарешті надасть можливості для потужних інвестицій в кожен такий проєкт.