Прес-центр

Світова атомна промисловість: Рішення для подальшого розвитку

Розмір шрифту

Скинути
11.07.2019

Відкриваючи третю сесію Конференції на тему «Атомно-промисловий комплекс: виклики сьогодення та майбутнього» генеральний директор Асоціації «Український ядерний форум» Микола Кухарчук підкреслив, що атомна енергетика України знаходиться сьогодні на високому рівні і продовжує розвиватись. «Але перед атомною енергетикою стоять дуже серйозні виклики, серед яких необхідність підвищення ефективності та надійності існуючих потужностей. Актуальним для Енергоатома є питання імпортозаміщення обладнання для АЕС, і над цим завданням Компанія працює у кооперації з провідними вітчизняними підприємствами. Вже зараз ми маємо думати про будівництво нових потужностей, які прийдуть на заміну атомним енергоблокам, що будуть виводитись з експлуатації після 2030 року. В якості варіанту для заміщення старіючих енергоблоків НАЕК «Енергоатом» розглядає один з найперспективніших напрямів розвитку світової атомної генерації - малі модульні реактори. Виклики, які постають перед українською атомною енергетикою, не є унікальними, з аналогічними проблемами стикаються і наші колеги з європейських країн, тому обмін досвідом з їхнього вирішення є дуже корисним для усіх нас», - наголосив Микола Кухарчук. 

Про діяльність у сфері оптимізації ланцюга постачань в ядерній енергетиці розповів віце-президент з питань ядерної безпеки фінської компанії Fortum Пітер Тоумінен. «Зараз ми переживаємо період трансформації світової ядерно-промислової галузі, і для збереження її ефективності та успішності ми маємо бути більш відкритими для інноваційних технологій та нових ідей. Ми маємо підвищувати внутрішню ефективність галузі, використовуючи наші найкращі практики, ставати більш гнучкими. Нам необхідно зосередитись на гармонізації процесів ліцензування обладнання в країнах, які експлуатують АЕС, стандартизувати конструкції обладнання та комплектуючих для атомної енергетики», - наголосив Пітер Тоумінен.

Поточна ситуація із ланцюжком постачанням обладнання для атомної енергетики, на його переконання є дуже складною. «Атомний ланцюжок постачання стає все більш тонким, а інтерес промисловості до участі у постачанні обладнання та матеріалів в інтересах ядерної енергії зменшується, адже відповідний ринок дуже вузький. Водночас нові постачальники, які все ж таки з’являються, не знайомі з жорсткими ядерними вимогами до обладнання важливого для безпеки експлуатації АЕС, занадто складними для виконання. Занадто високими є й економічні ризики постачання обладнання для атомної енергетики», - переконаний представник фінської компанії.

В якості прикладу Пітер Тоумінен привів вартість сертифікованого за другим класом безпеки комплекту кріплень для фланцевого з’єднання труб на АЕС. «Вартість такого комплекту складає 20 тисяч євро, тоді як аналогічний комплект, але не сертифікований для використання на атомній станції, буде коштувати 190 євро. Відтак ми маємо працювати над здешевленням процесу ліцензування обладнання для АЕС, шляхом гармонізації відповідних вимог», - наголосив експерт.

На його думку, національні ядерні регулятори країн Європи мають проаналізувати проблему, та визначитись із тим, що необхідно зробити для зміни існуючих схем ліцензування та схвалення обладнання для АЕС регулюючими органами. Зокрема, Пітер Тоумінен висловив переконання щодо необхідності розширення використання на АЕС високоякісного стандартного обладнання, виготовленого, випробуваного та перевіреного відповідно до звичайних, відомих галузевих стандартів.  

Про вирішення завдань з імпортозаміщення, над якими працює Компанія, розповів віце-президент НАЕК «Енергоатом» Володимир Пишний. Він підкреслив, що хоча робота з імпортозаміщення і була певною мірою ініційована Урядом України у середині 2014 року, але з того часу жодних конкретних питань за цим напрямом на урядовому рівні не обговорювалось.

«На даний час ми розуміємо, що інтереси промисловості, яка працює з атомною енергетикою, можуть розглядатися і підтримуватися тільки самою ядерно-енергетичною галуззю. Спільними зусиллями ми повинні знаходити ресурси і шляхи співпраці щодо забезпечення АЕС України обладнанням, запасними частинами, матеріалами та необхідною нормативно-технічною документацією. Прикладом плідної співпраці з організації розробки виробничо-конструкторської документації, технічних умов, організації освоєння і виготовлення нової продукції з більш високими показниками ресурсу і якості можна назвати роботу Енергоатома з такими підприємствами, як ПАТ «Турбоатом», ВАТ «Центральне конструкторське бюро арматуробудування», ПрАТ «СНВО «Імпульс», ПАТ «Хартрон», ПАТ «Моноліт», ПАТ "Сумський завод" Насосенергомаш". І це далеко не повний перелік підприємств, які підключились до роботи з імпортозаміщення, і зараз активно працюють, створюючи в Україні прозорий та конкурентний ринок обладнання для атомної енергетики», - зазначив Володимир Пишний.

Він повідомив, що відокремлені підрозділи НАЕК «Енергоатом», які спеціалізуються на машино- та приладобудуванні, розпочали проведення реінжинірингу обладнання та запасних частин, котрі наразі не виробляються на підприємствах України. «Для розробки і освоєння виробництва високотехнологічного та наукомісткого обладнання Енергоатом активно підключає профільні інститути Національної академії наук України. Такі підрозділи Компанії, як «Атоменергомаш», «Атомремонтсервіс», КБ «Атомприлад», «Автоматика та машинобудування», «Аварійно-технічний центр» демонструють щорічний приріст номенклатури і кількість продукції, яка випускається власними силами на наявному обладнанні», - вважає віце-президент Енергоатома.

Володимир Пишний констатував, що поточна ситуація на промислових підприємствах України характеризується зменшенням висококваліфікованих робітників та падінням технічної оснащеності. «Разом із тим в Україні зберігається величезний резерв виробничих потужностей промислових підприємств, певний ресурс досвідчених робітників та інженерів. У нас дуже добра база металургійного виробництва - Електромашспецсталь, Новокраматорський машинобудівельний завод. Це, в якійсь мірі, компенсує економічні витрати на випуск необхідної вітчизняної продукції», - додав представник Енергоатома.

Він підкреслив, що Енергоатом розробив низку заходів зі збереження виробничих можливостей вітчизняних підприємств, задіяних у виробництві обладнання для атомної енергетики. «Перше - максимальне укрупнення і перспективність планування замовлень обладнання для АЕС на 3-5 років. Друге - визначення профільних підприємств України за видами обладнання та організації на їх базі кооперованих виробництв з провідною роллю в цій роботі спеціалізованих відокремлених підрозділів Енергоатома. Третє - на базі профільних підприємств створити регіональні «парки», що об'єднують виробничі майданчики, верстатну та інструментальну оснастку, конструкторсько-технологічні та наукові ресурси промислових центрів України, таких, як Харків, Суми, Київ, Запоріжжя, Краматорськ, Рівне та інші», - зазначив Володимир Пишний.

Підсумовуючи, віце-президент Енергоатома, наголосив, що у своїй діяльності з оптимізації ланцюжків постачання в ядерній галузі України Компанія має намір розробити і впровадити національні стандарти на основі рекомендацій МАГАТЕ. «Ми отримали рекомендації МАГАТЕ у сфері організації виробництва та постачання, що дозволить нам рухатись в напрямку гармонізації стандартів з нашими європейськими партнерами, про необхідність чого для усієї ядерно-промислової галузі говорив пан Пітер Тоумінен», - додав Володимир Пишний.

Технологіям компанії Westinghouse Electric Company з підвищення потужності діючих енергоблоків АЕС та перспективним проєктам була присвячена презентація головного інженера з якості Westinghouse Electric Ріка Істерлінга. Він повідомив, що ядерне паливо для реакторів ВВЕР-1000, яке компанія “Westinghouse” постачає в Україну, може забезпечити нарощення теплової потужності діючих енергоблоків до 7%. «Але існуюча конфігурація ядерної парогенеруючої установки енергоблоків ВВЕР-1000 забезпечує нарощення теплової потужності до 4%. За умови виконання модернізації турбіни та модифікації сепаратора вологи досягається нарощення теплової потужності до 6%», - уточнив Рік Істерлінг.  Серед технічних рішень з підвищення безпеки та надійності експлуатації енергоблоків ВВЕР-1000, які може запропонувати Westinghouse, Рік Істерлінг, зокрема, назвав систему моніторингу концентрації водню, інтегровані системи регуляторів нормальної експлуатації та аварійних регуляторів, системи електрощитів - командний інтерфейс електроживлення та інші.

Він також повідомив, що серед перспективних розробок Westinghouse у сфері малих модульних реакторів багаторічна ядерна батарея, яка усуває необхідність постачання палива, забезпечуючи доступну енергію для віддалених поселень.

Керівник департаменту з розвитку бізнесу компанії URENCO Девід Флетчер ознайомив учасників конференції з новими розробками компанії, серед яких нове покоління ядерного палива та мікро модульний реактор U-Battery (Група URENCO - провайдер послуг із збагачення урану для компаній світової індустрії ядерної енергетики. Штаб-квартира групи розташована в Лондоні, Велика Британія. У 2016 році URENCO та НАЕК «Енергоатом» уклали угоду про постачання збагаченого урану).

Говорячи про реактор U-Battery, Девід Флетчер повідомив, що один такий реактор має потужність 10 МВт і може постачатись у форматі когенерації. З можливістю виробництва електроенергії та тепла. В реакторі використовується газове охолодження - гелій в первинному контурі, азот у вторинному контурі (без води). «Висока цілісність палива TRISO яке використовується в цьому реакторі, забезпечує простоту та надійність конструкції. Реактор може бути встановлений, як на поверхні землі, так і  під землею. Установка може бути одиночною або в декількох блоках», - повідомив представник URENCO.

Підсумовуючи, він наголосив, що наступний етап розвитку ядерної промисловості потребує підтримки та стимулювання з боку урядів країн, які бажають і надалі мати у своєму розпорядженні надійне, безпечне і доступне джерело електроенергії, яким є атомна енергетика.

Програмі підвищення потужності енергоблоків українських АЕС була присвячена доповідь директора з виробництва НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна. Він наголосив, що проєкти підвищення потужності ядерних установок вважаються пріоритетними для АЕС в усьому світі, і за важливістю їм передує лише забезпечення безпеки АЕС. «Світовий досвід підтверджує, що реакторні установки типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 спроєктовані з великим запасом консерватизму, а їх основне обладнання має суттєвий потенціал для збільшення потужності. Наприклад, потужність двох енергоблоків ВВЕР-440 фінської АЕС «Ловійса» підвищено до 507 МВт и 502 МВт. На угорській АЕС «Пакш» підвищено потужність енергоблоків проєкту ВВЕР-440 до 472 МВт, 506 МВт, 491 МВт та 466 МВт. На АЕС Темелін (Чехія) експлуатуються 2 енергоблоки ВВЕР-1000, потужність яких підвищено до 1028 МВт і 1026 МВт», - зазначив Петро Котін.

Він повідомив, що «НАЕК «Енергоатом» вже виконав низку заходів із визначення необхідних модернізацій обладнання і подальших  кроків щодо підвищення потужності енергоблоків з ВВЕР-1000. Компанія визначила пілотні енергоблоки, встановила граничні значення етапів підвищення потужності (101,5%; 104%; 107%; 110-114%), розпочала реалізацію заходів щодо підвищення теплової потужності енергоблоків ВВЕР-1000 до 101,5%. На трьох пілотних енергоблоках вже завершується пілотна експлуатація цього режиму». – додав представник Енергоатома.

Петро Котін нагадав, що виконання програми підвищення потужності та програми підвищення ефективності енергоблоків АЕС включено складовою частиною в проєкт «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз». Енергоатом провів низку переговорів і досягнув взаєморозуміння з  потенційними виконавцями “великих” модернізацій обладнання енергоблоків, продовжуються роботи з підготовки проєктів підвищення потужності блоків українських АЕС до 110%.

«В рамках проєкту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз» енергоблок №2 Хмельницької АЕС буде приєднано до європейської мережі системних операторів – ENTSO-E. Завдяки коштам, отриманим від експорту електроенергії з цього енергоблоку, буде добудовано енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС. Частиною реалізації проєкту енергомосту є збільшення енерговиробництва на енергоблоках АЕС України, що дозволить компенсувати обсяги електроенергії, яка експортуватиметься до країн ЄС. Із впровадженням цих заходів Енергоатом сумарно забезпечить зростання виробництва електроенергії на 20%, що еквівалентно виробництву від 6,9 до 14,8 млрд додаткових кВт-год щорічно. Це повністю компенсує роботу енергоблока №2 ХАЕС на експорт», - підсумував Петро Котін.