Прес-центр

Атомна енергетика не потребує державної допомоги – їй потрібна державна підтримка і взаємодія

Розмір шрифту

Скинути
07.11.2019

Атомна енергетика не потребує державної допомоги, як цей термін визначений законом, адже атомна генераціє сама надає державі постійну допомогу, але підтримка і взаємодія є надзвичайно актуальними для галузі. Так анонсував президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський стратегічну панель «Держава та атомна енергетика: вектори взаємодії для зростання економіки та високих соціальних стандартів», яка була частиною Дня атомної енергетики «Атомна енергетика у період трансформації». Захід було організовано 6 листопада в рамках ХVІІ Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє».

Відкриваючи стратегічну панель Юрій Недашковський зазначив: «На першій стратегічній панелі ми розглянемо атомну енергетику у контексті ї взаємодії з державою, покажемо, що притаманні атомній енергетиці високотехнологічні, економічні та екологічні переваги, за відповідних умов можуть зробити колосальний внесок у досягнення цілей сталого розвитку України. Адже атомна енергетика - це створення нових високооплачуваних робочих місць, забезпечення національних енергетичних та екологічних інтересів».

З доповіддю на тему «Проекти розвитку атомно-промислового комплексу України» виступив директор Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міністерства енергетики та захисту довкілля України Олег Коріков.

Він повідомив, що орієнтовна вартість проектів розвитку атомної енергетики становить 165 млрд грн. Найбільш масштабним та витратним проектом представник Мінекоенерго назвав «Проектування та спорудження енергоблоків №3, 4 ХАЕС» оціночною вартістю - 72,3 млрд грн, кошти на який можна залучити в разі реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз» (загальна вартість – 1 млрд 350 млн грн). «Проект необхідно розглядати у комплексі з планами будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС та розбудови інфраструктури міждержавних електричних мереж шляхом відновлення лінії Хмельницька - Жешув (Польща) 750 кВ. Реалізація проекту, який є першим кроком для стратегічної синхронізації енергетичної системи України із енергосистемою ЄС, - це значний крок України у напряму інтеграції її енергосистеми в Європейську енергетичну мережу», - додав Олег Коріков.

Він також відзначив такі важливі для забезпечення енергетичної безпеки України стратегічні проекти НАЕК «Енергоатом», як проектування та будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) - загальна вартість 37,2 млрд грн, а також Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки АЕС України, вартістю 32,3 млрд грн. «Під ці проекти залучені два масштабні кредити – ЄБРР розміром 600 млн євро на підвищення безпеки та модернізацію енергоблоків АЕС та 250 млн доларів з фондового ринку США через Bank of America Merill Lynch для будівництва ЦСВЯП за технологією американської компанії Holtec International», - нагадав представник Мінекоенерго.

Надаючи слово голові Державної інспекція з ядерного регулювання України Григорію Плачкову, Юрій Недашковський наголосив: «Енергетичною стратегією України перед нами поставлене завдання з вибору реакторних технологій, які будуть впроваджуватись в Україні для заміщення діючих енергоблоків АЕС після їх виведення з експлуатації. Тому бачення цих процесів та напрацювання Держатомрегулювання є визначальними для майбутнього галузі».

Голова Держатомрегулювання Григорій Плачков зазначив, що Уряд, Держатомрегулювання і Енергоатом мають зосередитись на спільній роботі з впровадження в Україні нових реакторних технологій. «Тільки спільні наші зусилля, розуміння важливості культури безпеки, сприятимуть забезпеченню ядерної та радіаційної безпеки у країні при впровадженні нових реакторних технологій. При цьому варто пам’ятати про зобов’язання України у рамках міжнародних конвенцій, насамперед, забезпечення незалежного статусу регулюючого органу», - зауважив Григорій Плачков.

У своєму виступі начальник відділу ліцензування нових ядерних установок – державний інспектор Держатомрегуювання Андрій Шепітчак підкреслив, що одним з найбільш перспективних напрямів впровадження нових реакторних технологій є малі модульні реактори (ММР).

Представник ДІЯРУ наголосив, що сприяння впровадженню на атомних електростанціях сучасних технологій ММР з високим ступенем надійності і безпеки та забезпечення виробництва на вітчизняних підприємствах відповідного обладнання, передбачено Указом Президента України від 4 квітня 2019 року №104.

Говорячи про перспективи впровадження в Україні малих модульних реакторів, Андрій Шепітчак підкреслив, що ця технологія не лише має потенціал для збільшення запасів безпеки АЕС за рахунок внутрішніх властивостей та застосування пасивних систем безпеки, а й дозволить покращити інвестиційну привабливість ядерної енергетики за рахунок зменшення капітальних вкладень і більш швидкої окупності будівництва енергоблоків з ММР.

«Завдяки впровадженню малих модульних реакторів можуть бути створені інноваційні енергетичні системи: когенерація та використання енергоблоків АЕС з іншою метою (не для виробництва електроенергії), наприклад, паралельно в системах з відновлювальними джерелами енергії», - прогнозує Андрій Шепітчак.

Він висловив переконання, що ММР здатні задовільнити попит у гнучкому виробництві електроенергії для більш ширшого кола споживачів. Серед новітніх розробок ММР представник Держатомрегулювання окремо виділив проект SMR-160, розроблений американською компанією Holtec International, яка є давнім та надійним партнером НАЕК «Енергоатом».

«Наразі Держатомрегулювання вивчає досвід регулюючих органів інших країн, в першу чергу США та Канади, стосовно ліцензування та регулюючого супроводу малих модульних реакторів. Також Держатомрегулювання України бере участь у регіональному проекті МАГАТЕ RER2014 «Сприяння створенню потенціалу для малих модульних реакторів: розвиток технологій, оцінка безпеки, ліцензування та використання», - зазначив Андрій Шепітчак.

Коментуючи виступ представника Держатомрегулювання, Юрій Недашковський нагадав, що для вивчення проекту SMR-160 в Україні вже створено міжнародний консорціум, до якого увійшли Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Енергоатом та Holtec International. «Мета створення цього консорціуму - вивчення можливості ліцензування даної технології в Україні, а також підготовка пакету вихідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування за цим проектом, щоб у подальшому Уряд та Парламент могли підготувати та прийняти відповідний закон, щодо розміщення та будівництва реакторів типу SMR-160 в Україні», - уточнив очільник Енергоатома.

Доповідь представника Всесвітньої асоціації операторів АЕС (WANO) Василя Аксьонова на тему «Держава та атомна енергетика – вибір шляху», зокрема, торкалась потужного потенціалу атомної енергетики для вирішення екологічних та енергетичних проблем людства. «Потенціал атомної енергетики у запобіганні кліматичним змінам та її здатність забезпечити людство надійним безвуглецевим джерелом енергії є потужним аргументом для збереження АЕС у майбутньому. Серед беззастережних плюсів атомної енергетики доповідач зокрема відзначив високу одиничну потужність атомного енергоблока, невеликий обсяг палива, що використовується, відсутність емісії парникових газів, менше, у порівнянні з відновлювальними джерелами електроенергії, відчуження земельних площ під будівництво АЕС», - зазначив Василь Аксьонов.

Він висловив переконання, що розвиток атомної енергетики стимулює розвиток нових галузей промисловості.

«Енергетична стратегія будь якої держави повинна будуватися на базі запитів екології, а відтак проекти в галузі атомної енергетики обов’язково мають отримувати державну підтримку та мати можливість залучати кредити на розвиток під державні гарантії. Для максимально ефективного розвитку компанії, що експлуатують АЕС, повинні мати у своєму складі підрозділи, які оперують різними джерелами виробництва електроенергії (ГЕС, ТЕС, сонце, вітер та інші). «Також державну підтримку мають отримувати наукові та дослідні центри в області ядерної енергії, а державний нагляд повинен відстоювати інтереси своєї держави в межах рекомендацій МАГАТЕ», - зазначив Василь Аксьонов.

Дякуючи представникові ВАО АЕС за змістовну доповідь, Юрій Недашковський, нагадав, що два роки тому на Дні атомної енергетики відбулась дискусія стосовно суттєвих проблем, які виникають по усьому світу в компаній зайнятих у новому ядерному будівництві. «Мова йшла про різке здорожчання будівництва нових атомних потужностей та постійне збільшення строків будівництва. Тому в атомній енергетиці так важлива державна підтримка нових проектів. В якості прикладу можна навести Сполучені Штати Америки, які надають розробкам в ядерно-енергетичній галузі послуги національних лабораторій для виконання повномасштабних досліджень, верифікації та валідації розрахункових кодів. Акт про енергетичну політику США від 2005 року надає розвиткові атомної енергетики у Сполучених Штатах такі преференції, про які ми можемо тільки мріяти», – підкреслив президент Енергоатома.

З презентаціями доповідачів можна ознайомитись за посиланням