Діяльність

Зберігаємо клімат

Розмір шрифту

Скинути

Зміна клімату - одна з найважливіших екологічних проблем, які сьогодні стоять перед світом. Згідно з матеріалами доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), в період 2008-2018 років середня температура повітря зросла на 1,0°С ± 0,2°С вище доіндустріальних рівнів. На думку експертів, глобальне потепління досягне рівня 1,5°С (межі встановленої Паризькою кліматичною угодою 12 грудня 2015 р.) в період між 2030 та 2052 роками, за умови збереження теперішнього темпу зростання температури.

Декарбонізація електроенергетики займає центральне місце у боротьбі зі змінами клімату: глобальне виробництво електроенергії формує 40% загальної кількості викидів.

Ядерна енергетика в значній мірі сприяє скороченню загальносвітового обсягу викидів парникових газів і в той же час дозволяє задовольнити зростаючий попит на електроенергію з боку зростаючого населення планети і підтримати сталий розвиток у всьому світі. У доповіді МГЕЗК ООН, опублікованій 2018 року, ядерна енергетика віднесена до джерел енергії з низьким рівнем викидів вуглецю (low-carbon-emitting sources), подальший розвиток яких допоможе людству запобігти кліматичним змінам.

Згідно розрахунків МГЕЗК, середній викид протягом життєвого циклу ядерної енергії складає 12 г на кВт. Тобто  – дорівнює вітрогенерації. Нижчий показник лише у гідроенергетики. Тоді як у сонячної енергетики – вищий.

Атомна енергетика сприяє безпеці енергопостачання та розвитку промисловості шляхом забезпечення безпечної  та надійної електроенергії за стабільними та передбачуваними цінами.

У 2018 році глобальна встановлена ​​ядерна потужність вперше досягла 400 ГВт, що перевищує 10% світового виробництва електроенергії і 30% світового виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів вуглецю. Завдяки ядерній енергії з 1970 року в усьому світі вдалося уникнути понад 60 Гт 4 викидів CO2. Ядерна енергія є другим за величиною низьковуглецевим джерелом енергії після гідроенергетики.  Європейські країни, які домоглися швидкого скорочення викидів від виробництва електроенергії (Швеція, Швейцарія, Франція) - це ті, які мають в енергобалансі великий компонент ядерної та гідроенергетики.

Торік Агентство з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA), до якої входять практично усі розвинені країни світу, оприлюднило дослідження «Ціна декарбонізації: Вартість систем з високою часткою атомної та відновлювальної генерацій». Згідно з дослідженням, аби не допустити підвищення середньої температури на планеті вище 2 градусів за Цельсієм, до 2050 року необхідно скоротити викиди CO2 в електроенергетичному секторі країн OECD майже на 90%. На сьогодні питомі викиди CO2 від виробництва електроенергії в країнах OECD складають в середньому 430 грамів на 1 кВт-год. До 2050 року вони повинні бути знижені до 50 грамів на 1 кВт-год. При цьому лише оптимальний енергобаланс відновлюваної та атомної енергетики разом з правильною енергетичною політикою дозволять досягти амбітних цілей в області зміни клімату з дотриманням строгих критеріїв забезпечення енергетичної безпеки і обґрунтованих витрат споживачів на енергетичні потреби. Досягнення цілей щодо впровадження ВДЕ та скорочення викидів CO2 має суттєвий вплив на структуру енергобалансу і кінцеву вартість електроенергії. Впровадження ВДЕ призведе до значного збільшення енергогенеруючих потужностей, оскільки КВВП і фактична потужність ВДЕ набагато нижча, ніж у традиційних генерацій. Відтак для виробництва тих самих обсягів електроенергії знадобляться додаткові енергогенеруючі потужності.

В Україні атомна енергетика забезпечує понад 50% генерації. За даними Мінекоенерго, у 2019 році АЕС виробили 53,9%. Ще 5,1% - ГЕС і ГАЕС, а 3,6% - альтернативна енергетика. У той же час 36,2% - частка ТЕС та ТЕЦ, які переважно працювали минулий рік на вугіллі.

Інформація про відвернені викиди парникових газів АЕС України рахується нами, виходячи із частки виробництва окремими видами генерації з початку року (статистика Мінекоенерго) та згідно з показниками викидів парникових газів протягом життєвого циклу (5-та оціночна доповідь Міжурядової групи  експертів зі зміник клімату - 5AR IPCC, медіанне значення).

Загалом, якби в Україні не було АЕС, за весь час їхньої роботи, викиди України збільшилися б на 2,7 млрд. т СО2.

Якби 2,7 млрд. т викидів скорочували за допомогою технологій уловлювання та захоронення вуглецю (CCS) від ТЕС і ТЕЦ, то довелося б додатково витратити понад $100 млрд.

Завдяки низькій емісії парникових газів і високій частці в національному виробництві електроенергії, саме вітчизняна атомна енергетика є лідером в електрогенеруючому секторі у запобіганні антропогенного впливу на зміну клімату. Тож з точки зору зниження викидів парникових газів і досягнення цілей кліматичної політики не має ніякого сенсу замінювати атомні енергоблоки, які будуть зніматися з експлуатації, на ВДЕ.